Дмитро Кремінь: Всесвіт, Гори і Поет
головне / 22/05/2017

TweetДесять років минуло відтоді, коли я востаннє піднімався сходами відомого будинку на проспекті Свободи в Ужгороді, в оселю улюбленого з дитинства поета. Десять років минуло з того ранку 30 квітня 2007-го року, як він одійшов у далеку, захмарну височінь, і людство збідніло на одну людину, а всесвіт – на одну зорю, мовлячи його словами.

У великому, і в найменшому
головне / 20/05/2017

TweetЯ в землю впав. Воскресну. Як горіх. Петро Скунць Для Петра Миколайовича Скунця нинішній травень – ювілейний. У прямому сенсі, тобто вже по-третє. Не так і багато мало б йому виповнитися – всього 75 років. Але 30 квітня 2007 року він відійшов від нас несподівано і несправедливо, заскоро і безповоротно.

Петро Скунць в “Екзилі”. VII
головне / 20/05/2017

TweetПетро СКУНЦЬ: СОБІ НА 50-ЛІТТЯ На горбі крутому посадив я сад, а дерев у ньому рівно п’ятдесят. Щоб вони не всохли в кам’яній журбі, їм носив я землю на своїм горбі. Похвалитись нічим – був я в них рабом, невелика мудрість – діяти горбом, невелика радість, невелика честь. Навіть сам не вірю, що я досі єсть. Виживають сильні, а я був слабим і дивуюсь нині, що я був любим, був любим, повірте, а бувало – й горд, що мене кохають за високий горб. Озиратись нині боляче назад. Там у кожну весну зацвітає сад, та не всі дерева принесуть плоди, тим землі не стане, тим тепла й води, тих позабирають силою в колгосп, тих я сам позбудусь під веселий тост, тих і не помічу крізь холодний страх, коли сад застогне на чужих вітрах. Що сади сьогодні – стогнуть і дуби від злоби й нетямства нашої доби, не врятує вже їх Бог ані талант, бо не тільки сад мій – цілий світ мутант. Та не зраджу долю, хай вона крива, поіменно скличу рідні дерева, чи криві, чи зсохлі – рівно п’ятдесят скличу їх сьогодні у веселий сад. А вони, щасливі, що я їх зустрів, приведуть до мене п’ятдесят вітрів, п’ятдесят маленьких, старших…

Олег Баган: Історичні трени і катрени Петра Скунця
головне / 19/05/2017

TweetВ історії закарпатської української лірики Петро Скунць вирізняється особливим інтелектуалізмом. У цьому сенсі на прикладі його творчості ми спостерігаємо, як відбувся масштабний і дуже значущий для закарпатсько-української естетичної свідомості стратегічний виток у період після 1945 р.: література регіону поступово набувала ознак національного синтезу, її провідні таланти органічно засвоювали художні здобутки всенаціональної літератури і “трансплантували” їх у свій духовно-культурний простір.

Пам’яті о. Юрія Станинця
головне / 11/04/2017

TweetСьогодні – пропам’ятний день о. Юрія Івановича Станинця (5 вересня 1906 – 11 квітня 1994) – закарпатського письменника і греко-католицького священика, відлученого в радянські часи від літературного життя через свої переконання.

Степан Пап. Драми Закарпаття

TweetНа відзначення 100-літнього ювілею о. Степана Папа видавництво «Ґражда» готує видання серії його п’єс «Драми Закарпаття» за активної участі акад. Миколи Мушинки. Бо це справді небуденна річ: історія Закарпаття у всій тяглості, по-суті – п’ятнадцять століть. І то з-під пера одного автора. Не так багато аналогічних прикладів у національних літературах.

З архіву Ґражди
головне / 27/01/2017

TweetВідповідь-спростування закарпатських греко-католицьких священиків на лист Єпископа Мукачівської Єпархії Івана Семедія до Ватикану. 19.VII.1994 ЙОГО ЕМІНЕНЦІЇ Кардиналу Акілле Сільвестріні Префекту Кконгрегації для Східних Церков Рим – Ватікан від греко-католицьких священиків закарпатської Мукачівської Єпархії ВАША ЕМІНЕНЦІЄ!

«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»

TweetНе зрадьмо наші рідні гори… (Петро Скунць) Життєвий і творчий шлях Ірини Невицької. До 130-річчя від дня народження Аналізуючи феміністичний дискурс української закарпатської літератури, часто доводиться констатувати якусь ефемерність жіночої творчої долі: яскравий її спалах, активний розквіт, а далі – повне забуття, зумисне викреслення з літературного процесу, свідоме відсторонення від культурно-мистецького життя…

Яндекс.Метрика