Перейти до вмісту

головне

Олег Баган: Історичні трени і катрени Петра Скунця

В історії закарпатської української лірики Петро Скунць вирізняється особливим інтелектуалізмом. У цьому сенсі на прикладі його творчості ми спостерігаємо, як відбувся масштабний і дуже значущий для закарпатсько-української естетичної свідомості стратегічний виток у період після 1945 р.: література регіону поступово набувала ознак національного синтезу, її провідні таланти органічно засвоювали художні здобутки всенаціональної літератури і “трансплантували” їх у свій духовно-культурний простір.

Читати далі »Олег Баган: Історичні трени і катрени Петра Скунця

Юрій Станинець

Пам’яті о. Юрія Станинця

Юрій Станинець

Юрій Станинець

Сьогодні – пропам’ятний день о. Юрія Івановича Станинця (5 вересня 1906 – 11 квітня 1994) – закарпатського письменника і греко-католицького священика, відлученого в радянські часи від літературного життя через свої переконання.

Читати далі »Пам’яті о. Юрія Станинця

Степан Пап

Степан Пап. Драми Закарпаття

На відзначення 100-літнього ювілею о. Степана Папа видавництво «Ґражда» готує видання серії його п’єс «Драми Закарпаття» за активної участі акад. Миколи Мушинки. Бо це справді небуденна річ: історія Закарпаття у всій тяглості, по-суті – п’ятнадцять століть. І то з-під пера одного автора. Не так багато аналогічних прикладів у національних літературах.

Читати далі »Степан Пап. Драми Закарпаття

З архіву Ґражди

Відповідь-спростування закарпатських греко-католицьких священиків на лист Єпископа Мукачівської Єпархії Івана Семедія до Ватикану.

19.VII.1994

ЙОГО ЕМІНЕНЦІЇ

Кардиналу Акілле Сільвестріні Префекту Кконгрегації для Східних Церков

Рим – Ватікан

від греко-католицьких священиків закарпатської Мукачівської Єпархії

ВАША ЕМІНЕНЦІЄ!

Читати далі »З архіву Ґражди

Ірина Невицька

«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»

Не зрадьмо наші рідні гори… (Петро Скунць)

Життєвий і творчий шлях Ірини Невицької. До 130-річчя від дня народження

Аналізуючи феміністичний дискурс української закарпатської літератури, часто доводиться констатувати якусь ефемерність жіночої творчої долі: яскравий її спалах, активний розквіт, а далі – повне забуття, зумисне викреслення з літературного процесу, свідоме відсторонення від культурно-мистецького життя…

Читати далі »«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»

Леонід Годований

І редактор, і духовний побратим

Леонід Годований

Леонід Годований

Трапляється, Всевишній винагороджує стрічею з людьми, яким судилося зіграти в нашому житті особливу роль. Роль друга, або ж, як писав незабутній Василь Симоненко, “по духу брата”. Саме ним – духовним побратимом-однодумцем, старшим колегою-наставником, вірним у великому і малому, був для мене редактор-книговидавець Леонід Дмитрович Годований. 19 листопада 2016 р. йому б виповнилося б славних вісімдесят.

Читати далі »І редактор, і духовний побратим

Микола Неврлий

Корифей словацької та чеської україністики: До 100-ліття від дня народження Миколи Неврлого

Цими днями у Братиславі відзначає сто років (!) найвизначніший чеський та словацький україніст д-р Микола Неврлий академік Національної академії наук України.

Він народився 15 листопада 1916 року в Ростові-на-Дону в родині чеського емігранта Ярослава Неврлого – філолога, та галицької українки Ольги, урод. Рудницької – вчительки, депортованих туди російською військовою владою (як потенційних ворогів Росії) із Західної України на початку Першої світової війни.

Читати далі »Корифей словацької та чеської україністики: До 100-ліття від дня народження Миколи Неврлого

Ернест Гийдел

Ернест Гийдел. Виправляння. Зауваги на маргінесах статті В. І. Фенича

Стаття є полемічним відгуком на «Вправляння…» Володимира Фенича. Е. Гийдел вважає її форму та стиль за невідповідні для академічного тексту, а з її змісту – вартими уваги лише три проблеми: русинська ідентичність, національна парадигма та культура наукової дискусії.

Читати далі »Ернест Гийдел. Виправляння. Зауваги на маргінесах статті В. І. Фенича