Фечко-Каневська Олена Іванівна. Слово на добро / Передмова Наталії Ребрик. – Ужгород: Ґражда, 2008. – 416 с. Ціна: 100 грн. Олена Іванівна Каневська – добре знаний… Читати далі »Фечко-Каневська Олена. Слово на добро
Металісти – це субкультура, натхненна музикою в стилі метал, що з’явилася в 70-80-ті роки ХХ ст. Вперше в культурному контексті словоспо-лучення heavy metal застосував у романі «Naked Lunch» (1959) легендарний Уїльям Берроуз.
Типове для металістів: довге волосся у чоловіків (розпущене або зібрані у хвіст), переважно чорний колір в одязі, шкіряна мотоциклетна куртка, шкіряний жилет, чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої металевої групи, шкіряні браслети, проклепані ремені, ланцюги на джинсах. Також може бути пряжка або нашивки з логотипами улюблених метал-груп, мотоциклетні шкіряні рукавички без пальців і т. д.
Читати далі »Алексей Drozd Тростянский. Хроники 10-го сада, или Дикие дети
Пропоноване видання є відповіддю відомого вченого-етнолога, професора Ужгородського національного університету Михайла Тиводара на видання праці колеги-історика Володимира Фенича «Угорська Русь і “Ганнібалова присяга” Михайла Драгоманова: початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною» (Ужгород: Говерла, 2015).
М. Тиводар різко, безкомпромісно й науково обґрунтовано відбиває “наскоки” політично заанґажованого автора на історію Закарпаття кінця XIX – 40-х років XX ст.
Рецензенти: Федака П. М., д. і. н., Малець О. О., к. і. н., доц.
Читати далі »Михайло Тиводар: Одкровення кандидата наук Фенича
Щойно у видавництві «Ґражда» побачила світ монографія кандидата історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціаліста з історії Китаю, історії міжнародних відносин у Східній Азії Олександра Набоки «Політика США у Східній Азії в 30-70-х роках ХІХ століття».
Головними структуроутворюючими принципами сучасних міжнародних відносин є визнання права націй на самовизначення та непорушність кордонів, встановлених після завершення Другої світової війни (1939-1945). Військове вирішення конфліктів з другої половини ХХ ст. вважається неприпустимою та злочинною практикою, яка викликає засудження світового співтовариства. Натомість, загальноприйнятим та найефективнішим способом розв?язування суперечок в рамках глобальної та регіональних систем міжнародних відносин визнано пошук компромісу шляхом переговорів.
Читати далі »Політика США у Східній Азії в 30-70-х роках ХІХ століття
23 травня 2016 року, у Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 11), відбулася презентація творів Олекси Новаківського з колекції професора Миколи Мушинки… Читати далі »50 робіт Олекси Новаківського: подарунок Україні від професора Мушинки
Сердечко літа в пазурцях села.
Упали сливи й сивіють від пилу.
Оркестри бджіл на Петра і Павла
Під липами всю душу обліпили.
Ю. Левко. Хуст
В Ужгороді повітря, як казав давній галицький письменник Осип Турянський,
«на легені здорове, але вбивче для душі».
З листа Д. Кременя
«…І всі давно змінилися адреси…». Це факт. Змінилися адреси Часу, змінилася система координат, у якій доводилося жити, на жаль, дехто з учасників листування змінив адресу назавжди. Минуло від сорока до п’яти років з часу написання листів, які зберіг, систематизував і відкрив нинішньому поколінню український письменник і редактор Петро Часто.
Історію творить народ. Але обличчя історії дають одиниці. Олена Іванівна Каневська належить саме до таких. Її іменем позначений добрий понадпівстолітній шмат розвитку й поступальної ходи української педагогічної науки й практики, а зокрема освітні й виховні здобутки загальноосвітньої та вищої школи на Закарпатті. До свого вісімдесятиліття Олена Іванівна підійшла з вагомим набутком – книгою «Слово на добро», яку склали три попередні та четверта – нова. Але – все по порядку.
Читати далі »Verba Magistri, або Завжди пам’ятаючи про четвертий акт
«…я вважаю своїм моральним обов’язком виконати їх бажання…»
М. Мушинка
Отже, гасло «Олекса Новаківський».
Доля Олекси Новаківського, а вже тим більше – доля його творчого спадку має виразні ознаки епічного полотна. Повість-есе Івана Голубовського частково реалізовує цю потенцію. Але далеко не в тій мірі, не в тій широчіні, яка розгортається при наближенні до цієї видатної постаті українського малярства, національної культури.
Читати далі »Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. Шляхетний Чин