У «Ґражді» відновив роботу Науково-мистецький клуб ім. Василя Довговича

19/05/2016

…І от після майже десятирічної перерви можна констатувати факт відновлення у видавництві «Ґражда» роботи науково-мистецького клубу ім. Василя Довговича. Щойно 10 травня гостями-учасниками цього дійства стали студенти-філологи з Польщі за участі свого викладача – проф. Вроцлавського університету Олега Белея.

Що цікаво, вони – україністи за фахом, перебували в Ужгороді в рамках навчально-ознайомчої практики на Східній Словаччині та в Закарпатській області України, тож спілкування було жвавим та інформаційно насиченим. Головуючий при цій нагоді Іван Ребрик порушив цілий спектр українознавчих проблем, насамперед тих, до роз?яснення яких причетне видавництво і які вважають тут пріорітетними.

Окреме слово, самозрозуміло, стосувалося епохи самого Василя Довговича, а отже актуалізувалися імена єпископа Андрія Бачинського, поета-філософа Василя Довговича, фольклориста-дяковчителя Івана Югасевича, інших діячів науки і мистецтва. Зокрема було зроблено акцент на першому в українській історії фольклорному записі й публікації, яким стали приповідки Югасевича з околиць пряшівщини й ужгородщини з 1806 року. В цьому контексті багато цікавого прозвучало з уст відомого мистецтвознавця Михайла Сирохмана. Він звернув увагу учасників засідання на унікальності дерев?яної архітектури Закарпаття, її місце і значення не лише в українській міждержавній сумежності, але й загалом у Європі та світі.

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Мовилося багато про літературу, постаті знакових митців,їх твори. А це, зокрема: Василь Хмелюк, Вадим Лесич, Михайло Дяченко, Зореслав, Потушняк і т. д. Проблема міжкультурних зв?язків розглядалася на матеріалах доробку Михайла Мольнара та Юліана Тамаша, а саме – видань «Ґражди» відповідно: «Від Влтави до Дніпра» та «Україна між Сходом і Заходом». Окремо йшлося про сучасну літературу. Тут в центрі уваги постав досвід поетичного експериментаторства Дмитра Кременя, Миколи Матоли, Василя Горвата, Петра Мідянки, у прозі – Сергія Степи і, знову ж, Василя Горвата. З великим інтересом учасники засідання ознайомилися із зразками закарпатського самвидаву 80-90-х рр. ХХ ст. Згадувалися тут і такі неординарні постаті, як Павло Бедзір та Ференц (Ечі) Семан.

Таким чином робота науково-мистецького клубу входить у свої природні береги, прописавшись у затишній місцині Ужгорода, на вул. Орлина,1, в книгарні видавництва «Ґражда». На часі – системна робота в різних публічних жанрах: дискусії, презентації, лекції, зацікавлені бесіди, ювілейні академії, мистецькі виставки тощо. І як тут не згадати напутнє гасло від Василя Довговича: «Лише добре зроблене діло залишається…».

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

Студенти з Вроцлава у Ґражді

 

No Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яндекс.Метрика