Дмитро Федака. In memoriam
Передсвятковий настрій розчахнула печальна і, як зазвичай буває, несподівана звістка – вночі перестало битися серце Дмитра Михайловича Федаки.
Передсвятковий настрій розчахнула печальна і, як зазвичай буває, несподівана звістка – вночі перестало битися серце Дмитра Михайловича Федаки.
“P.S. Я поставив дату під щойно закінченим триптихом і застановився, злегка стривожений згадкою про пригоду, яка трапилася мені ще в молодості. Якось вертався я з гостини в микитинської бабусі – пробирався поміж скалами на Циганщині стежкою, що вела до Камерального лісу, за яким – мій Трач.
Банальна фраза про те, що кожен приходить на цей світ з якоюсь метою, перестає бути такою, коли говоримо про Леоніда Дмитровича Годованого. Він прийшов у земне життя, щоб ТВОРИТИ КНИГУ.
26 січня 2016 року з його відходом у кращі світи Україна втратила Великого українця, фахівця найвищого ґатунку в книговидавничій сфері, сумлінного редактора, неабиякого інтелектуала й естета, бездоганного коректора, тактовного й шляхетного журналіста, небайдужого хранителя й історіографа мистецької фотоспадщини й видавничих архівів, ефектного оратора, справжнього поціновувача Краси і Слова.