Петро Скунць в “Екзилі”. VII
Петро СКУНЦЬ: СОБІ НА 50-ЛІТТЯ На горбі крутому посадив я сад, а дерев у ньому рівно п’ятдесят. Щоб вони не всохли в кам’яній журбі, їм… Читати далі »Петро Скунць в “Екзилі”. VII
Олег Баган: Історичні трени і катрени Петра Скунця
В історії закарпатської української лірики Петро Скунць вирізняється особливим інтелектуалізмом. У цьому сенсі на прикладі його творчості ми спостерігаємо, як відбувся масштабний і дуже значущий для закарпатсько-української естетичної свідомості стратегічний виток у період після 1945 р.: література регіону поступово набувала ознак національного синтезу, її провідні таланти органічно засвоювали художні здобутки всенаціональної літератури і “трансплантували” їх у свій духовно-культурний простір.
Читати далі »Олег Баган: Історичні трени і катрени Петра Скунця
Пам’яті о. Юрія Станинця
Сьогодні – пропам’ятний день о. Юрія Івановича Станинця (5 вересня 1906 – 11 квітня 1994) – закарпатського письменника і греко-католицького священика, відлученого в радянські часи від літературного життя через свої переконання.
Степан Пап. Драми Закарпаття
На відзначення 100-літнього ювілею о. Степана Папа видавництво «Ґражда» готує видання серії його п’єс «Драми Закарпаття» за активної участі акад. Миколи Мушинки. Бо це справді небуденна річ: історія Закарпаття у всій тяглості, по-суті – п’ятнадцять століть. І то з-під пера одного автора. Не так багато аналогічних прикладів у національних літературах.
Степан Пап. Велика боротьба
Передаючи машинопис праці, над якою інтенсивно працював упродовж кількох років, Миколі Мушинці, Степан Пап зауважив: «Серцем я відчуваю, що надходить кінець комуністичній тиранії і жаль мені, що я не дочекаюся бажаної волі. Я вже не побачу видання цих праць, що були найвизначнішим моїм життєвим доробком.
Та хотілось би, щоб їх люди читали. Якщо зможете, подбайте про їх видання!».
Цим виданням сповнюється бажання автора, а перед читачем постає широка панорама історії Закарпаття. «В 1939-44 роках, – писав Степан Пап, – я на власні очі бачив і на власній шкірі зазнав фанатичний шовінізм мадярських фашистів, які з благословення Гітлера неймовірними тортурами придушували нашу боротьбу за свободу».
З архіву Ґражди
Відповідь-спростування закарпатських греко-католицьких священиків на лист Єпископа Мукачівської Єпархії Івана Семедія до Ватикану.
19.VII.1994
ЙОГО ЕМІНЕНЦІЇ
Кардиналу Акілле Сільвестріні Префекту Кконгрегації для Східних Церков
Рим – Ватікан
від греко-католицьких священиків закарпатської Мукачівської Єпархії
ВАША ЕМІНЕНЦІЄ!
«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»
Не зрадьмо наші рідні гори… (Петро Скунць)
Життєвий і творчий шлях Ірини Невицької. До 130-річчя від дня народження
Аналізуючи феміністичний дискурс української закарпатської літератури, часто доводиться констатувати якусь ефемерність жіночої творчої долі: яскравий її спалах, активний розквіт, а далі – повне забуття, зумисне викреслення з літературного процесу, свідоме відсторонення від культурно-мистецького життя…
Читати далі »«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»
І редактор, і духовний побратим
Трапляється, Всевишній винагороджує стрічею з людьми, яким судилося зіграти в нашому житті особливу роль. Роль друга, або ж, як писав незабутній Василь Симоненко, “по духу брата”. Саме ним – духовним побратимом-однодумцем, старшим колегою-наставником, вірним у великому і малому, був для мене редактор-книговидавець Леонід Дмитрович Годований. 19 листопада 2016 р. йому б виповнилося б славних вісімдесят.