Ґоца Еріка Дюлівна. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах /Відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород: Ґражда, 2010. – 360 с.: іл.
У пропонованій праці здійснено лексиколого-етимологічний, словотвірний та лінгвогеографічний аналіз назв їжі й кухонного начиння в українських говорах Карпат.
Читати далі »Ґоца Еріка. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах
Мікула Ольга Іванівна. Творчість Олени Пчілки і фольклор: Монографія / Передмова В. М. Івашківа. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 312 с. ISBN 978-966-176-055-3 Cучасна українська наука… Читати далі »Мікула О. І. Творчість Олени Пчілки і фольклор
Тиховська Оксана Михайлівна. Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект: Монографія / Переднє слово Василя Івашківа. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 256 с.
ISBN 978-966-176-056-0
У монографії вперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об’єктивації архетипів “Аніма”, “Анімус“, “Самість”, “Мудрий Старий (Стара)”, “Дух”, “Тінь” шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об’єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок – як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у “чоловічих” казках) або жінки (в “жіночих” казках).
З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок розглянуто як нерозривну єдність об’єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індивідуації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.
Ціна: 70 грн.
Читати далі »Тиховська О. М. Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект
Михайло Дяченко (Боєслав) народився 25 березня 1910 р. на Івано-Франківщині (Станіславщині), в селі Боднарові Калуського району. 23 лютого 1952 року в селі Дзвиняч Богородчанського району на Івано-Франківщині героїчно загинув, підірвавшись гранатою у криївці.
Лесич Вадим. Вибрані поезії / Упорядкування та передмова Тараса Салиги; дизайн Інги Супрунюк. – Серія “Розсипані перли”. – Ужгород: Ґражда, 2010. – 416 с.: іл.… Читати далі »Лесич Вадим. Вибрані поезії
Науковий вісник Закарпатського художнього інституту. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Ерделівські читання» (Ужгород, 10-12 травня 2010 р.). – Ужгород: Ґражда, 2010. – 288 с. + 8… Читати далі »Науковий вісник ЗХІ
– Пане Романе, знаю, що свого часу Ви також займалися етнографією, тобто є обізнаним у цій науці. Ваша думка про презентоване видання?
– Так, дійсно, я мав кілька праць з етнографії. Для початку хочеться відзначити, що книга Михайла Тиводара – це якісне видання. Сьогодні спеціалістів, які б відповідали рівню професора Тиводара, є дуже мало. Тішить те, що науковець підвів підсумок свого життєвого і творчого шляху. Опублікована праця є результатом наполегливої 50-річної праці. Цікавитися етнографією Михайло Петрович почав ще будучи студентом, згодом продовжив дослідження, коли став викладачем, керівником щорічної етнографічної студентської практики. До речі, в одній з таких експедицій побував і я. Під керівництвом Тиводара я написав свою першу наукову статтю “Весняний народний календар у с. Хижа Виноградівського району”.
Читати далі »Відгуки про презентацію “Етнографії Закарпаття”
Видання присвячене актуальній проблемі сучасної мовознавчої науки – специфіці народної, чи реальної, зоонімії. Своєчасність цієї праці зумовлена майже повною відсутністю дотепер ґрунтовних досліджень у сфері народної зоонімії як особливої ланки в системі української ономастики взагалі. Вона є, по суті, першою спробою комплексного опрацювання сучасного українського зоонімікону як системного утворення, з огляду на що й цей клас онімів потребує докладної наукової інтерпретації. На багатьох прикладах як особливих фрагментах функціонального вияву мови в пропонованій праці простежується, так би мовити, матеріалізація онімних одиниць (зоонімів) на функціональному рівні.
Монографія виконана на зоонімійному матеріалі, зібраному нами одноосібно упродовж 1975–1981 рр. більш ніж у 118 селах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, а також з урахуванням відповідних даних, почерпнутих з різних друкованих джерел (лексикографічні праці, фольклорні, етнографічні та інші матеріали).