Третє число “Екзилю”. Має бути цікаво

Вийшло у світ третє число науково-мистецького часопису “Екзиль”.

«У кожного в душі своя напруга, свій Майдан. Напруга – це заряд енергії,
без якої немає дії, нема світла. Людина приходить у світ і зразу – на Майдан.
Усе життя – Майдан, усе життя – напруження». (с) Прокіп Колісник

Замовити паперовий варіант

Дозволю собі довше представлення. А було так. З Прокопом Колісником зійшлися ми в 1991 році на відкритті його першої персональної виставки в Музеї української культури у Свиднику. Посередником виступав Микола Мушинка, один з ініціаторів й організаторів Міжнародної наукової конференції «Від НТШ до УВУ», на яку я був запрошений і в рамках якої й Прокіп презентував свій доробок «на еміграції». Ці дні були сповнені емоцій. Я нарешті зустрівся із Зореславом, й ми «сачкували» з конференції, шукали затишного куточка й говорили навперебій. З Михайлом Мольнаром, давнім земляком, братиславським світилом україністики, уродженцем Великої Чинґави, також «накрутили» пару сюжетів. Виставкою Колісника був я приголомшений настільки, що не міг повірити в реальність видовища. У нас навіть у той час його миттєво розтерзали б «цінителі» мистецтва.

По двох-трьох роках й принагідних зустрічах у Пряшеві та Ужгороді вже ми обговорювали видавничі проекти «Ґражди».

Отже, зустрічаємося у Пряшеві. Я ословлюю ідею видання науково-мистецького часопису, добираю назву. Первісно йшлося про «Сріберний Дзвін» з ґрунтовною аргументаційною легендою назви.

– Але щось вона мені опирається, – кажу, – надто вже відгонить просвітянством. А ідея в іншому. Це має бути незалежний часопис, відкритий для «зухвальців» у науці й мистецтві. Тобто – не просто збірник статей, а жива наука й живе мистецтво. Тож і для назви хотілося б чогось такого, модерного, невпокореного, екзильного…

– То хай і буде «Екзиль», – обриває Прокіп.

Так стався «Екзиль»…

І от нарешті Прокіп Колісних – титульний автор «Екзилю». В рубриці «Про наше» презентує живописний цикл «Напруга-Майдан», створений у 2013-2014 рр. Це наразі 16 робіт.

«Міфологічні й теософські алюзії композицій виникали підсвідомо, – коментує автор, – на тлі історичних подій сьогодення. Проте це – ані міфічні герої, ані релігійні святі і навіть не реальні революціонери – це образи дійсності, в якій вирують пристрасті».

У «Нашій галереї» міркуваннями про Колісника та його творчість діляться проф. Микола Мушинка й письменник Іван Яцканин.

Детальний опис третього числа Екзилю