«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»

TweetНе зрадьмо наші рідні гори… (Петро Скунць) Життєвий і творчий шлях Ірини Невицької. До 130-річчя від дня народження Аналізуючи феміністичний дискурс української закарпатської літератури, часто доводиться констатувати якусь ефемерність жіночої творчої долі: яскравий її спалах, активний розквіт, а далі – повне забуття, зумисне викреслення з літературного процесу, свідоме відсторонення від культурно-мистецького життя…

Спиридон Черкасенко: Ми щиро всі будуєм Україну

Tweet75 роковинам від дня смерті 140-річчю від дня народження Ми щиро всі будуєм Україну В тяжкій за Неньку праці і журбі… Спиридон Черкасенко. Будуємо… З досліджень Богдана Зілинського відомо, що в недатованому листі до Володимира Дорошенка, львівського бібліотекаря, літературознавця й редактора, писаному з Ужгорода правдоподібно в липні 1929 року, Спиридон Черкасенко поскаржився на те, що непоміченою залишилася 25-та річниця його літературної діяльності.

Микола Садовський – легенда закарпатського театру

TweetОгляд книги: Василь Андрійцьо. Микола Садовський і Закарпаття. – Ужгород: Ґражда, 2015. – 48 с. *    *    * …театр має бути храмом, котрий проповідує правду, чистоту обичаїв, благородні ідеали культурної жизні, має бути школою, в котрій можна багато навчитися… Августин Волошин 2016 рік для Закарпаття обрамлений двома вагомими подіями в театральній сфері: 15 січня виповнилося 95 років від дня відкриття Руського театру «Просвіти» в Ужгороді, а 13 грудня виповниться 160 років від дня народження Миколи Садовського, роль якого у створенні професіонального українського театру на Закарпатті – знакова. Історія театрознавства на Закарпатті починається з рецензії Михайла Лихварчика (Лаборського) на постановку драми О. Духновича «Добродетель превышает богатство», що відбулася 15 червня 1851 року за участю школярів сіл Стройняни та Тополяни, які навчалися в Ужгородській гімназії, на народному святі «Маялес» (зустріч весни). Рецензія ця була надрукована у віденській газеті «Вісник русинів Австрійської держави», що, на думку професора Рос-тислава Пилипчука, і є першим скромним театрально-естетичним документом на Закарпатті ХІХ ст. На сьогодні про український закарпатський театр маємо ґрунтовне дослідження Юрія-Августина Шерегія «Нарис з історії українських театрів Закарпатської України до 1945 р.», Гната Ігнатовича – «Від гасниці до рампи», Василя Руснака – «Театр Срібної Землі», книги й статті Йосипа Баглая, Василя Андрійця – «Нова…

Юрій Балега. Замість квітів на свіжу могилу

TweetПішов з життя Юрій Іванович Балега, відомий вчений-філолог, не менш відомий політичний і партійний діяч, автор десятків книжкових видань. Мабуть, багатьом письменникам, викладачам-колегам, колишнім студентам є що згадати, дізнавшись про це.

На Вічну Пам`ять Леоніду Дмитровичу Годованому

TweetБанальна фраза про те, що кожен приходить на цей світ з якоюсь метою, перестає бути такою, коли говоримо про Леоніда Дмитровича Годованого. Він прийшов у земне життя, щоб ТВОРИТИ КНИГУ. 26 січня 2016 року з його відходом у кращі світи Україна втратила Великого українця, фахівця найвищого ґатунку в книговидавничій сфері, сумлінного редактора, неабиякого інтелектуала й естета, бездоганного коректора, тактовного й шляхетного журналіста, небайдужого хранителя й історіографа мистецької фотоспадщини й видавничих архівів, ефектного оратора, справжнього поціновувача Краси і Слова.

Яндекс.Метрика