Іван Кочанський: Вигнання з рідного краю Іван Кочанський (1934-2013) з лемківського села Мушинка на польсько-словацькому пограниччі, десятилітнім разом зі своїми батьками та 80 тисячами одноплемінників у 1945 році був депортований у Радянську Україну. Після понад двох місяців скорботного шляху у вагонах для худоби, без будь-яких санітарних та соціальних умов, у голоді й спразі мушинчан завезли в Донецьку область і поселили в колгоспному телятнику села Бардіївка.

Через рік усі таємно переселилися до своїх земляків на Тернопільщину, де також потерпали від голоду. Після трьох років військової служби Іван Кочанський працював лісовим робітником у сибірській тайзі. Обдурений із зарплатою, повернувся в колгосп на Західній Україні. У 1981 році радянська влада дозволила йому переїхати до сестри Вікторії у

Бардіїв, де він разом із дружиною працював на взуттєвій фабриці JAS.

Тяжкий життєвий шлях автор описав у книзі спогадів, яка йде до читача.

Мовно-стилістичні та лексичні особливості авторського письма збережено максимально.

Кочанський Іван. Вигнання з рідного краю: Спогади лемка з Мушинки / Передмова проф. М. Мушинки. – Ужгород: Ґражда, 2018. – 148 с.

Ціна: 100 грн.