Василь БряникНа Закарпатті офіційно нараховувалось 15 тисяч політичних в’язнів та репресованих радянськими енкавеесниками. Із них живими залишилося трохи більше сотні. Одним із тих, кому довелося пройти через справжнє пекло сталінських концтаборів, є нинішній голова Міжгірської районної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Василь Бряник.

За сфальсифікованим звинуваченням в антирадянській діяльності йому присудили 10 років концтаборів. Спогади і роздуми Василя Бряника відкриває перед читачем пропоноване видання.

Для написання цієї книжки в автора було достатньо часу – цілих 62 роки. Але випробовував свої сили дописами в районну, обласні та республіканські газети й журнали. Паралельно з тим, напружуючи пам’ять, у трьох товстих зошитах відтворив спогади про трагічні для свого життя дороги від «будиночка на пагорбі» (Міжгірського КДБ) до виписання йому «проїздних» від Єнісея й до рідних околиць.

На окреме видання зважився тільки під кінець осені 2017 року і то ще з турботою, як передати ту боротьбу за Україну на теренах Закарпаття і найперше – на своїй «Волівській Верховині».

І хоч з невеликим розчерком пера, але із приємною згадкою про Карпатську Україну, захист її позицій від фашистської Угорщини, боротьбу проти більшовизму біля батьківських порогів у Великому Повстанні (1942-1953). Особливо гіркими видалися його рядки про перебування під постійним прицільним вогнем вишок. Нелегко йому було передати радість від примарної волі, хоч і реальної зустрічі з рідними. Життя змусило включатися у протистояння з владою у справі захисту таких, як і сам, – колишніх каторжників, що за волею Отця Небесного вже за головним горизонтом. Це – про Федора Ньорбу, Антона Бунчу, Михайла Буртина та Іллю Джумелю та ін. Вічна їм пам’ять, блаженний упокій!

П’ятий, що ще не з ними, а між нами – це Василь Бряник. Дай йому, Божечку, подальших щасливих років! Щоб було кому наймати Богослужіння за померлими однодумцями, що не щадили ні здоров’я, ні життя, щоб кращою була доля рідної Верховини!

Ціна: 70 грн.