In memoriam: Михайло Тиводар. Пам’ять у книгах

Одним з найповажніших авторів нашого видавництва упродовж десятиліть був Михайло Петрович Тиводар – відомий український історик, педагог вищої школи, громадський діяч. 20 жовтня на 82 році життя він полишив земні турботи й відійшов на вічний спокій. Натура дієва й принципова, він ще довго нагадуватиме про себе потребою його мудрого й виваженого слова, його активного втручання в аномальні процеси українського політичного життя.

Народився Михайло Тиводар 7 лютого 1936 р. в с. Бедевля Тячівського району. Закінчив історичний факультет УжДУ (1958) та аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклору і етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР (1965). У 1994 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.». Працював учителем історії Дубівської СШ Тячівського району, а з 1966 р. – в Ужгородському університеті: викладачем (1966-1968), старшим викладачем (1968) та доцентом (1968-1976) кафедри загальної історії; доцентом кафедри УРСР, історіографії та джерелознавства (1976-1988); доцентом (1988-1994), професором (1994-2001, 2004-дотепер), завідувачем кафедри історії стародавнього світу і середніх віків  (2001-2004). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2009). Працював депутатом Закарпатської обласної ради, очолював групу «Демократична платформа».

М. П. Тиводар автор праць: «Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження» (Київ, 1987; у співавт.), «Історія Ужгорода» (Ужгород, 1993; у співавт.), «Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: Історико-етнологічне дослідження» (Ужгород, 1994), «Закарпаття: народознавчі роздуми» (Ужгород, 1995), «Етнологія: Навчальний посібник для студентів історичного факультету» (Ужгород, 1998; 2-ге вид. – Львів, 2004; 3-тє вид. – Ужгород, 2010), «Життя і наукові пошуки Федора Потушняка» (два видання, 2010), «Етнографія Закарпаття» (Ужгород, 2011 та 2017 ), «Історія села Бедевля» (2013), чисельних публікацій в періодичних виданнях.

Минулого року з-під гострого пера Михайла Тиводара побачила світ брошура «Одкровення кандидата наук Фенича», яка стала гідною відповіддю на видання праці колеги-історика Володимира Фенича «Угорська Русь і “Ганнібалова присяга” Михайла Драгоманова: початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною». М. Тиводар різко, безкомпромісно й науково обґрунтовано відбиває “наскоки” політично заанґажованого автора на історію Закарпаття кінця XIX – 40-х років XX ст.

Книги Михайла Тиводара – добрий слід в науковій та громадсько-політичній біографії автора. Вони справді мають широку аудиторію читачів, інтерес до них стабільно високий. Вони також берегтимуть пам’ять про великого нашого сучасника.