Спогади Омеляна Дмитровича Довганича – переважно документальна річ. Автор вважав, що настав час поділитися своїм досвідом, конкретними творчими здобутками.

Він належить до того покоління краян, яке вступило в життя у міжвоєнний період, пережило розпад чехословацької держави, відчуло національне піднесення за Карпатської України, винесло шість років окупації краю Угорщиною та майже півстоліття радянської влади, з ентузіазмом зустріло здобуття Україною незалежності. Омелян Довганич – автор багатьох книжок, брошур, сотень статей, рецензій, біографічних нарисів.

Історичні особи, події та явища автор характеризує з наукових позицій, відкидаючи практику очорнення, паплюження і перекручування. Виправляючи історичні помилки, він зняв з багатьох політичних, культурних і громадських діячів принизливі ідеологічні ярлики та значно збагатив новітню історичну науку Закарпаття.Роботу над книжкою Омелян Довганич завершив за кілька днів до смерті. Тим промовистіше сприймаються рядки з його передмови до видання: «Я щасливий, що знайшов свою роль у житті. І не шкодую, що мені випала доля історика, краєзнавця, журналіста й публіциста. З неослабним бажанням виконую її і робитиму це, скільки ще дарує Всевишній – до останніх своїх свічок!..».

Довганич Омелян Дмитрович. Коли історія як незагойна рана…: Спогади і роздуми. – Ужгород: Ґражда, 2010. – 384 с.: іл.

Ціна: 60 грн.