Одним з найповажніших авторів нашого видавництва упродовж десятиліть був Михайло Петрович Тиводар – відомий український історик, педагог вищої школи, громадський діяч. 20 жовтня на 82 році життя він полишив земні турботи й відійшов на вічний спокій. Натура дієва й принципова, він ще довго нагадуватиме про себе потребою його мудрого й виваженого слова, його активного втручання в аномальні процеси українського політичного життя.
Закарпаття під Угорщиною. 1938-1944 / Упорядкування і передмова Василя Маркуся та Василя Худанича – Ужгород: Карпати-Ґражда, 1999. – 232 с.
Пропонована праця є спробою викладу українського бачення проблеми дослідження періоду перебування Закарпаття під угорською окупацією 1938-44 pp., не порушуючи об’єктивного стану речей. Автори прагнули дати повну картину розвитку політичних, культурних, економічних та ідеологічних процесів краю, незалежно від того, як вони сприяли чи гальмували природне прагнення закарпатських українців до самовизначення.
Окремий розділ присвячено проблемі автономії Закарпаття в умовах угорської окупації.
Віднайдення Пряшівської Русі-України. 1 / Упорядкування та підготовка текстів Івана Ребрика; післямова проф. Миколи Мушинки; редакційна рада: проф. Любомир Белей та ін. – Бібліотека науково-мистецького часопису «Екзиль». – Ужго¬род: Видавництво «Ґражда» – Ініціатива «Академія української міждержавної суміжності» – Історичний клуб «Карпатська Україна», 2017. – 186 с.
Згідно з Історико-енографічним нарисом “Етнографія Закарпаття” Михайла Тиводара – “Ґражда (гуцульська ґражда) це – замкнутий двір – комплекс житлових і господарських споруд, огородженим довкола високою зрубною стіною, яке заповнювала проміжки між спорудами”. Сьогодні споруду такого характеру знайдемо хіба що у музеях просто неба.
Читати далі »Микола Мушинка: Ужгородському видавництву “Гражда” – 25 років
Науковий щорічник «Етніка Карпат» виходить з ініціативи і за підтримки Офіцинського Романа Андрійовича, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії України Ужгородського національного університету.
У першому випуску представлені такі автори і матеріали:
Леньо П.Ю. Вступне слово, Коваль-Фучило І.М. Особливості етнографії на Закарпатті , Коваль-Фучило І.М. Українська народна колядка про безручку, Король В.В. Усна і писемна традиції апокрифічних молитов українців Закарпаття, Леньо П.Ю. Євреї Підкарпатської Русі в системі українських гетеростереотипів (за сучасними польовими матеріалами), Коцан В.В. Традиційні господарські заняття в селах пониззя р. Уж середини ХІХ – першої половини ХХ ст., Ферков К.-Ш.О. Надгробні символи та епітафії цвинтаря с. Великі Геєвці Ужгородського району.
В історії закарпатської української лірики Петро Скунць вирізняється особливим інтелектуалізмом. У цьому сенсі на прикладі його творчості ми спостерігаємо, як відбувся масштабний і дуже значущий для закарпатсько-української естетичної свідомості стратегічний виток у період після 1945 р.: література регіону поступово набувала ознак національного синтезу, її провідні таланти органічно засвоювали художні здобутки всенаціональної літератури і “трансплантували” їх у свій духовно-культурний простір.
Читати далі »Олег Баган: Історичні трени і катрени Петра Скунця
Відповідь-спростування закарпатських греко-католицьких священиків на лист Єпископа Мукачівської Єпархії Івана Семедія до Ватикану.
19.VII.1994
ЙОГО ЕМІНЕНЦІЇ
Кардиналу Акілле Сільвестріні Префекту Кконгрегації для Східних Церков
Рим – Ватікан
від греко-католицьких священиків закарпатської Мукачівської Єпархії
ВАША ЕМІНЕНЦІЄ!
Цими днями у Братиславі відзначає сто років (!) найвизначніший чеський та словацький україніст д-р Микола Неврлий академік Національної академії наук України.
Він народився 15 листопада 1916 року в Ростові-на-Дону в родині чеського емігранта Ярослава Неврлого – філолога, та галицької українки Ольги, урод. Рудницької – вчительки, депортованих туди російською військовою владою (як потенційних ворогів Росії) із Західної України на початку Першої світової війни.