Сергій Степа. Три повісті і Площа
Степа Сергій. Три повісті і Площа /Передмова Наталії Ребрик; післяслово Петра Скунця. – Ужгород: Ґражда, 2005. – 208 с.
Сергій Степа як письменник заявив про себе десь у вісімдесятих. Він увійшов у літературу як до Храму Мистецтв: з надією і щиро. Його прихід був зауважений багатьма. Оригінальність текстів полягала у надзвичайній простоті викладу, своєрідність стилю – у дивній ла-конічності, можливо, спричиненій фахом автора.
Однак, з різних причин Степа на довгий час зник з літературного обрію, з’явившись тільки тепер пропоно-ваною книгою “Три повісті і Площа”.
Лише справжня висока любов здатна пояснити і оправдати будь-який людський вчинок, – вважає Сергій Степа разом героями з своїх творів, що склали це видання. Неодноразово власні вчинки вони пояснюють, на перший погляд, банально, та загалом переконливо: “Бо кохаю”.