На відзначення 100-літнього ювілею о. Степана Папа видавництво «Ґражда» готує видання серії його п’єс «Драми Закарпаття» за активної участі акад. Миколи Мушинки. Бо це справді небуденна річ: історія Закарпаття у всій тяглості, по-суті – п’ятнадцять століть. І то з-під пера одного автора. Не так багато аналогічних прикладів у національних літературах.
Передаючи машинопис праці, над якою інтенсивно працював упродовж кількох років, Миколі Мушинці, Степан Пап зауважив: «Серцем я відчуваю, що надходить кінець комуністичній тиранії і жаль мені, що я не дочекаюся бажаної волі. Я вже не побачу видання цих праць, що були найвизначнішим моїм життєвим доробком.
Та хотілось би, щоб їх люди читали. Якщо зможете, подбайте про їх видання!».
Цим виданням сповнюється бажання автора, а перед читачем постає широка панорама історії Закарпаття. «В 1939-44 роках, – писав Степан Пап, – я на власні очі бачив і на власній шкірі зазнав фанатичний шовінізм мадярських фашистів, які з благословення Гітлера неймовірними тортурами придушували нашу боротьбу за свободу».
Відповідь-спростування закарпатських греко-католицьких священиків на лист Єпископа Мукачівської Єпархії Івана Семедія до Ватикану.
19.VII.1994
ЙОГО ЕМІНЕНЦІЇ
Кардиналу Акілле Сільвестріні Префекту Кконгрегації для Східних Церков
Рим – Ватікан
від греко-католицьких священиків закарпатської Мукачівської Єпархії
ВАША ЕМІНЕНЦІЄ!
Не зрадьмо наші рідні гори… (Петро Скунць)
Життєвий і творчий шлях Ірини Невицької. До 130-річчя від дня народження
Аналізуючи феміністичний дискурс української закарпатської літератури, часто доводиться констатувати якусь ефемерність жіночої творчої долі: яскравий її спалах, активний розквіт, а далі – повне забуття, зумисне викреслення з літературного процесу, свідоме відсторонення від культурно-мистецького життя…
Читати далі »«Де я в житті маю маю втяти плужок у борозну?..»
Трапляється, Всевишній винагороджує стрічею з людьми, яким судилося зіграти в нашому житті особливу роль. Роль друга, або ж, як писав незабутній Василь Симоненко, “по духу брата”. Саме ним – духовним побратимом-однодумцем, старшим колегою-наставником, вірним у великому і малому, був для мене редактор-книговидавець Леонід Дмитрович Годований. 19 листопада 2016 р. йому б виповнилося б славних вісімдесят.
Цими днями у Братиславі відзначає сто років (!) найвизначніший чеський та словацький україніст д-р Микола Неврлий академік Національної академії наук України.
Він народився 15 листопада 1916 року в Ростові-на-Дону в родині чеського емігранта Ярослава Неврлого – філолога, та галицької українки Ольги, урод. Рудницької – вчительки, депортованих туди російською військовою владою (як потенційних ворогів Росії) із Західної України на початку Першої світової війни.
Стаття є полемічним відгуком на «Вправляння…» Володимира Фенича. Е. Гийдел вважає її форму та стиль за невідповідні для академічного тексту, а з її змісту – вартими уваги лише три проблеми: русинська ідентичність, національна парадигма та культура наукової дискусії.
Читати далі »Ернест Гийдел. Виправляння. Зауваги на маргінесах статті В. І. Фенича
Передсвятковий настрій розчахнула печальна і, як зазвичай буває, несподівана звістка – вночі перестало битися серце Дмитра Михайловича Федаки.