Перейти до вмісту

Андрій Ребрик

Тиховська О. М. Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект

Тиховська Оксана Михайлівна. Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект: Монографія / Переднє слово Василя Івашківа. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 256 с.

ISBN 978-966-176-056-0

У монографії вперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об’єктивації архетипів “Аніма”, “Анімус“, “Самість”, “Мудрий Старий (Стара)”, “Дух”, “Тінь” шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об’єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок – як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у “чоловічих” казках) або жінки (в “жіночих” казках).

З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок розглянуто як нерозривну єдність об’єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індивідуації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.

Ціна: 70 грн.

Читати далі »Тиховська О. М. Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект

Марко Боєслав (Михайло Дяченко). Поезії

Михайло Дяченко (Боєслав) народився 25 березня 1910 р. на Івано-Франківщині (Станіславщині), в селі Боднарові Калуського району. 23 лютого 1952 року в селі Дзвиняч Богородчанського району на Івано-Франківщині героїчно загинув, підірвавшись гранатою у криївці.

Читати далі »Марко Боєслав (Михайло Дяченко). Поезії

КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ ГАЛАС. ФОТО НА ЗГАДКУ

На звороті цього фото є дарчий напис: “На довгу пам’ять Ребрику І. М. від студентської групи IV курсу філологічного факультету українського відділення Ужгородського державного університету. 29 жовтня 1981 року”. Є автографи усіх приявних студентів, а також нашого академнаставника – Кирила Йосиповича Галаса. Староста групи Любомир Белей свій автограф доповнив запитальною фразою: “Де ж ти, Іване?” Хотів би я знати. Пам’ять пропонує кілька варіантів “вагомих” причин моєї відсутності, але я на жодному не наполягав би…

Ідеться, власне, про Кирила Йосиповича Галаса. Його дев’яносторіччя минуло нещодавно. В УжНУ цю дату відповідно відзначили. Пам’ять про видатного українського вченого-мовознавця, отже, живе.

Читати далі »КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ ГАЛАС. ФОТО НА ЗГАДКУ

Відгуки про презентацію “Етнографії Закарпаття”

Поява унікальної по своїй природі праці відомого українського вченого-етнолога Михайла Тиводара «Етнографія Закарпаття», яка що побачила світ в ужгородському видавництві «Ґражда», не могла не викликати інтересу в наукових колах Ужгорода.

– Пане Романе, знаю, що свого часу Ви також займалися етнографією, тобто є обізнаним у цій науці. Ваша думка про презентоване видання?

– Так, дійсно, я мав кілька праць з етнографії. Для початку хочеться відзначити, що книга Михайла Тиводара – це якісне видання. Сьогодні спеціалістів, які б відповідали рівню професора Тиводара, є дуже мало.  Тішить те, що науковець підвів підсумок свого життєвого і творчого шляху. Опублікована праця є результатом наполегливої 50-річної праці. Цікавитися етнографією Михайло Петрович почав ще будучи студентом, згодом продовжив дослідження, коли став викладачем, керівником щорічної етнографічної студентської практики. До речі, в одній з таких експедицій побував і я. Під керівництвом Тиводара я написав свою першу наукову статтю “Весняний народний календар у с. Хижа Виноградівського району”.

Читати далі »Відгуки про презентацію “Етнографії Закарпаття”

Презентація книги “Етнографія Закарпаття”

У прес-центрі «Закарпаття» презентували історико-етнографічний нарис про етнографію Закарпаття. З журналістами зустрілися автор, професор, вчений-етнолог Михайло Тиводар та директор видавництва «Ґражда», яке видало друком книгу,… Читати далі »Презентація книги “Етнографія Закарпаття”

До 110-річчя від дня народження Петра Світлика

ВИДАВНИЦТВО «ҐРАЖДА» ВШАНОВУЄ ПОДВИЖНИКА З БОРЖАВСЬКОЇ ДОЛИНИ. СЬОГОДНІ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПЕТРА СВІТЛИКА

Петро Світлик

Українська нація упродовж драматичної історії свого розвитку завжди видавала з себе величні постаті в різних ділянках науки і культури, яких ніколи не огорне темінь забуття і в духовності яких нація немовби виправляла свій історичний ріст. Вона подарувала людству плеяду вчених та винахідників, письменників, поетів, композиторів, просто «чорноробів українського письменства», що принесли нації світову славу і поклали на олтар Вітчизни знання і талант. Серед них своє скромне місце посідає наш земляк – видатний закарпатський народний вчитель, фольклорист, етнограф, самодіяльний композитор Петро Михайлович Світлик. Він, будучи простим селянським сином, зумів піднятися до вершин загальнолюдської культури і стати гордістю свого краю, своєї держави, своєї нації.

Читати далі »До 110-річчя від дня народження Петра Світлика