Українська інтелігенція перших десятиліть XX ст. (особливо на еміграції), що переживала хаос найрізноманітніших абсурдів – політичних, світоглядних, воєнних і т. п., шукаючи виходу із ситуації та бажаючи хоч чимось прислужитись загальній справі, не гребувала нічим. Якщо йдеться про поезію, то такі автори, як Василь Хмелюк, а назагал – його покоління – всіляко намагались наблизити її до європейських зразків.
Поет перебував у безперервному творчому неспокої, його поетична й малярська лабораторія працювала без перепочинку. За всіма розмаїтими хмелюківськими “масками” відкривається незахищене обличчя болю вигнаної із рідної землі молодої людини, душа котрої ридала розпукою за духовним побратимом, який не встиг прислужитись Україні більше, як прислужився, як цього прагнув.
Видання здійснене з ініціативи та коштом МПП “Ґражда”
Ціна: 60 грн.
© Тарас Салига, серія,
упорядкування, передмова, 2011
© Інга Супрунюк, дизайн серії, 2011
© Видавництво “Ґражда”, 2011
Василь Хмелюк. Поезії. Малярство
*