Спадщина Августина Волошина складає більше 50 окремих книг. Бібліографія його друкованих праць налічує понад 200 назв. До середини 90-х років 20 ст. значний творчий набуток А. Волошина був під забороною. Ім’я вченого, політика, педагога і письменника всіляко дискримінувалося, піддавалося огульній критиці. Його звинувачували в українському буржуазному націоналізмі, називали німецьким прислужником, політичним авантюристом і под.
Тільки через півстоліття після мученицької смерті Августина Волошина повертаємося до спадщини батька українського національно-культурного відродження на Закарпатті, очищаємо її від бруду, яким вона закидана комуністичними ідеологами, і вчитуємося в його думки та ідеї, підпорядковані перемозі Української Правди за Карпатами, простежуємо той тернистий шлях, яким підкарпатські русини, приречені сильнішими сусідами на повну асиміляцію, з етнічної маси стали нацією, усвідомили себе часткою великого українського народу. Він і сам пройшов складний шлях національного самоусвідомлення, виріс у національного лідера, привів свій народ до створення Карпатоукраїнської держави у 1938-1939 рр. і став її Президентом.
«Великі люди – як монументальні будівлі. Хто близько стоїть, величі їх не бачить… Треба відійти, щоб обкинути їх оком від гори аж до долу…» – писав Богдан Лепкий. Очевидно, сьогодні ми наближаємося – подивовані і вражені – до осягнення величі постаті національного подвижника, народного провідника, Президента Карпатської України, педагога, священика, науковця, письменника, політика, громадянина – Августина Волошина.
Волошин Августин. Князь Лаборець. Послідній володар самостійної «Країни русинів» (Marchsae Ruthenorum): Історична драма з ІХ століття, на чотири дії / Передмова Наталії Ребрик; Літературно-краєзнавча серія пам?яті Олекси Мишанича «Люби своє». – Ужгород: Історичний клуб «Красне Поле» – «Ґражда», 2021. – 84 с.
Ціна: 50 грн