Художня література (красне письменство) – одна з найпрекрасніших можливостей вияву національної самобутності, утвердження і пропаганди етнічної приналежності серед найширших верств суспільства, завоювання міжнародних симпатій.
Літературний процес немислимий поза історією, поза політикою. Водночас – це динамічна система, яку складають мікрокосмоси (маленькі одухотворені світи) талановитих постатей.
У літературних змаганнях Закарпаття чітко прослідковується ряд послідовних епох, що, в основному, співмірні з історичними періодами. Умовно можна виокремити п`ять важливих етапів розвитку закарпатського красного письменства XX століття: перше двадцятиліття – час «глухого провінціалізму»; 20-30-ті роки – «літературне відродження»; 40-50-ті роки – період стагнації; 60-80-ті роки – «срібний вік»; 90-ті роки – доба добротного регіоналізму. Пропонований поділ обумовлений значною мірою історичними чинниками і характером літературної спадщини.
У цьому контексті автор пропонує збірку публікації з різних років, які торкаються найповажніших літературних явищ, персоналій, подій.
Офіцинський Роман Андрійович. Новітня література Закарпаття: Літературознавчі статті, нариси, рецензії, огляди. – Ужгороди: Ґражда, 2015. – 120 с.
Роман Офіцинський. Новітня література Закарпаття by Andrij
*