Белей Л., Чіжмарова М. Особові імена в українсько-словацькій міжмовній комунікації: Українсько-словацький та словацько-український словники особових імен. – Ужгород: Ґражда, 2013. – 92 с.
ISBN 978-966-176-098-0
У пропонованому виданні, окрім власне словникової частини (українсько-словацький словник особових імен та словацько-український словник особових імен), розглянуто окремі аспекти специфіки пропріальної лексики, що мають, на думку авторів, визначальний вплив при їх передачі засобами чужої мови.
Ціна: 40 грн.
Україна та Словацька Республіка стали незалежними лише на початку 90-х рр. ХХ ст. Незалежність України та Словаччини стала гарантом набуття мовами державотворних народів – української та, відповідно, словацької – статусу державної мови, що в свою чергу зробило їх повноправними суб’єктами міжнародної комунікації.
Зрозуміло, що підвищення статусу української мови в Україні та словацької в Словаччині вимагало та вимагає розв’язання низки проблем, які досі перешкоджають державним мовам молодих демократичних держав гармонізувати рівноправну міжмовну комунікацію як на рівні мультинаціонального – українського та словацького – громадянського суспільства, так і на рівні міждержавних контактів.
Особові імена в українсько-словацькій міжмовній комунікації by Andrij