У великому, і в найменшому
головне / 20/05/2017

TweetЯ в землю впав. Воскресну. Як горіх. Петро Скунць Для Петра Миколайовича Скунця нинішній травень – ювілейний. У прямому сенсі, тобто вже по-третє. Не так і багато мало б йому виповнитися – всього 75 років. Але 30 квітня 2007 року він відійшов від нас несподівано і несправедливо, заскоро і безповоротно.

Микола Садовський – легенда закарпатського театру

TweetОгляд книги: Василь Андрійцьо. Микола Садовський і Закарпаття. – Ужгород: Ґражда, 2015. – 48 с. *    *    * …театр має бути храмом, котрий проповідує правду, чистоту обичаїв, благородні ідеали культурної жизні, має бути школою, в котрій можна багато навчитися… Августин Волошин 2016 рік для Закарпаття обрамлений двома вагомими подіями в театральній сфері: 15 січня виповнилося 95 років від дня відкриття Руського театру «Просвіти» в Ужгороді, а 13 грудня виповниться 160 років від дня народження Миколи Садовського, роль якого у створенні професіонального українського театру на Закарпатті – знакова. Історія театрознавства на Закарпатті починається з рецензії Михайла Лихварчика (Лаборського) на постановку драми О. Духновича «Добродетель превышает богатство», що відбулася 15 червня 1851 року за участю школярів сіл Стройняни та Тополяни, які навчалися в Ужгородській гімназії, на народному святі «Маялес» (зустріч весни). Рецензія ця була надрукована у віденській газеті «Вісник русинів Австрійської держави», що, на думку професора Рос-тислава Пилипчука, і є першим скромним театрально-естетичним документом на Закарпатті ХІХ ст. На сьогодні про український закарпатський театр маємо ґрунтовне дослідження Юрія-Августина Шерегія «Нарис з історії українських театрів Закарпатської України до 1945 р.», Гната Ігнатовича – «Від гасниці до рампи», Василя Руснака – «Театр Срібної Землі», книги й статті Йосипа Баглая, Василя Андрійця – «Нова…

Яндекс.Метрика