Микола Попенко: Хорові та вокальні твори

Діяльність Миколи Попенка – це ціла епоха у музичній культурі Закарпаття. Зокрема, у житті Закарпатського народного хору вона не тільки сприяла подальшому творчому розквіту колективу, але і значно вплинула на етнокультурологічний розвиток професійної музичної культури. Відстоюючи право на життя закарпатської народної пісні та пісень різних етносів, що проживають у області, Микола Якович захистив професійну культуру від спроб нівелювати її багатство та підлаштувати під єдині радянські стандарти.

До 80-річного ювілею Микола Попенко підготував збірку вокально-хорових творів, до якої подав понад 150 пісень – це обробки народних пісень та оригінальні твори на слова Тараса Шевченка, відомих поетів нашого краю: Петра Скунця, Василя Вовчка, Василя Кухти, Івана Петровція, Івана Стецюри, Василя Габорця, Івана Козака, Степана Жупанина, Івана Тегзи, Йосипа Лемка та інших.

Музичним творам автора властиві стильові риси народного виконавства. Вони вражають глибиною змісту, масштабністю, яскравою характеристикою музичних образів.

Автор висловлює щиру вдячність управлінню культури обласної державної адміністрації.

Ціна: 100 грн.

Микола Попенко. Хорові та вокальні твори

[quickshop product=”Попенко. Хорові та вокальні твори”]

Михайло Приймич. Перед лицем твоїм. Закарпатський іконостас

Михайло Приймич. Перед лицем твоїм. Закарпатський іконостас. Ужгород: Карпати-Ґражда, 2007. – 224 с. – іл.

Книга написана на основі досліджень сакрального мистецтва Закарпаття XVII-XIX ст. й відомих на сьогодні писемних і фольклорних джерел. У праці викладено коротку історію Мукачівської єпархії зазначеного періоду та проаналізовано роль церковного проводу у формуванні мистецького середовища краю. Зроблено спробу систематизації та аналізу творів сакрального мистецтва, зокрема іконостасів, на тлі культурного розвитку історичного Закарпаття. Дається коротка характеристика творчості різьбярів та живописців, відомості про яких подаються вперше.

Ціна:  100 грн.

Людина, що відкриває світ Карпат, тричі переживає захоплення сущим. Уперше завмирає від захвату перед величчю храму природи, де стінами високі гори, склепінням – небо, атрибутами – свічки смерек, чаші озер, стрічки річок. Другу хвилю захоплення викликає рукотворне чудо – стародавні дерев’яні церкви – унікальні архітектурні твори, ідеально вписані в ландшафт, позначені особливим духом давнини. Втретє здіймається в душі благоговіння, коли повільно відчиняються могутні дубові двері церкви, і очі, призвичаївшись до напівтемряви, вловлюють у глибині нави тьмяний стриманий полиск стіни іконостаса. Особливе золото вкриває цю стіну, його приглушений блиск свідчить не про розкіш: таким уявляється сяйво дорогоцінного таїнства, що відбувається за іконостасом – невловимий дотик до вічності, на мить прилучення скінченного до безконечності.

Уже підійшовши ближче, можна усвідомити красу різьбар-ської роботи і мальованих ікон. У церкві віками втішалася і розквітала душа закарпатця, в іконостасі бачився світ Божий і відображення людського світу. Після спорудження церкви встановлення іконостасу було наступною найважливішою подією. До роботи залучалися кращі місцеві майстри або запрошені відомі фахівці. Єпископи з усією строгістю давали дозволи на різьбарську та малярську працю. Так формувалися сільські музеї мистецтва і творилися мистецькі епохи. Тут Закарпаття ренесансне і класичне, барокове і рококове, ампірне і неоготичне. І завжди – художньо точна і сутнісно правдива інтонація народної традиції.

Як захопливо подорожувати по селах, розглядаючи, порівнюючи нескінченну галерею іконостасів, насолоджуючись декоративними пишнотами перегородок, колон, капітелей, консолей, картушів, медальйонів, обрамлень, виокремлюючи в уяві неймовірно багату за художніми формами, пластикою, архітектонікою колекцію царських врат. А ще дияконські врата і бічні вівтарі, а ще престоли, кивоти й аналої, процесійній напрестольні хрести, свічники, люстри і нарешті добротні шафи і лави, розмальовані лади й цифровані крісла – золоті по-клади закарпатського декоративно-прикладного мистецтва.

Усе це багатство вмістилося в уяві мистецтвознавця Михайла Приймича і, вибудувавшись у формі книги, стало доступним багатьом. Зібрані під однією обкладинкою, ці найдзвичайно цінні зразки закарпатського різьбарського мистецтва перестають бути окремими предметами, що прикрашають церкву певного міста чи села. Завдяки таланту Михайла Приймича нарізно існуючі церковні художні твори перетворюються на мистецьку скарбницю, яка починає жити своїм життям, яку можна відкривати і, гортаючи сторінки, перебирати зібрані в ній скарби, оглядаючи урочисті загальні плани чи тішачись майстерно вигладженими деталями.

Тричі пережите захоплення в Карпатах – як троє врат у царство прекрасного: перші врата – у світ карпатської природи, другі врата – у простір карпатського храму і треті врата – царські, що ведуть у царство Твоє, Господи, – і перед ними зупиняєшся, сповнений смирення та любові, як перед лицем Твоїм.

[quickshop product=”Приймич. Іконостас”]