Микола Садовський – легенда закарпатського театру

TweetОгляд книги: Василь Андрійцьо. Микола Садовський і Закарпаття. – Ужгород: Ґражда, 2015. – 48 с. *    *    * …театр має бути храмом, котрий проповідує правду, чистоту обичаїв, благородні ідеали культурної жизні, має бути школою, в котрій можна багато навчитися… Августин Волошин 2016 рік для Закарпаття обрамлений двома вагомими подіями в театральній сфері: 15 січня виповнилося 95 років від дня відкриття Руського театру «Просвіти» в Ужгороді, а 13 грудня виповниться 160 років від дня народження Миколи Садовського, роль якого у створенні професіонального українського театру на Закарпатті – знакова. Історія театрознавства на Закарпатті починається з рецензії Михайла Лихварчика (Лаборського) на постановку драми О. Духновича «Добродетель превышает богатство», що відбулася 15 червня 1851 року за участю школярів сіл Стройняни та Тополяни, які навчалися в Ужгородській гімназії, на народному святі «Маялес» (зустріч весни). Рецензія ця була надрукована у віденській газеті «Вісник русинів Австрійської держави», що, на думку професора Рос-тислава Пилипчука, і є першим скромним театрально-естетичним документом на Закарпатті ХІХ ст. На сьогодні про український закарпатський театр маємо ґрунтовне дослідження Юрія-Августина Шерегія «Нарис з історії українських театрів Закарпатської України до 1945 р.», Гната Ігнатовича – «Від гасниці до рампи», Василя Руснака – «Театр Срібної Землі», книги й статті Йосипа Баглая, Василя Андрійця – «Нова…

Відгуки про презентацію “Етнографії Закарпаття”

TweetПоява унікальної по своїй природі праці відомого українського вченого-етнолога Михайла Тиводара «Етнографія Закарпаття», яка що побачила світ в ужгородському видавництві «Ґражда», не могла не викликати інтересу в наукових колах Ужгорода. – Пане Романе, знаю, що свого часу Ви також займалися етнографією, тобто є обізнаним у цій науці. Ваша думка про презентоване видання? – Так, дійсно, я мав кілька праць з етнографії. Для початку хочеться відзначити, що книга Михайла Тиводара – це якісне видання. Сьогодні спеціалістів, які б відповідали рівню професора Тиводара, є дуже мало.  Тішить те, що науковець підвів підсумок свого життєвого і творчого шляху. Опублікована праця є результатом наполегливої 50-річної праці. Цікавитися етнографією Михайло Петрович почав ще будучи студентом, згодом продовжив дослідження, коли став викладачем, керівником щорічної етнографічної студентської практики. До речі, в одній з таких експедицій побував і я. Під керівництвом Тиводара я написав свою першу наукову статтю “Весняний народний календар у с. Хижа Виноградівського району”.

Мукачівський науковець випустив книгу про історичний факультет УжНУ
Рецензії / 22/06/2010

Tweet Навіть побіжне знайомство з цим виданням дає підставу стверджувати, що фахівець виконав чималу роботу, що вона справді достовірна, дослідницька, скрупульозна, як і належить робити це справжньому історику-науковцю. Мова – про біобібліографічний довідник “Історичний факультет Ужгородського національного університету”, що побачив світ у видавництві “Гражда”. Автор довідника – Микола Васильович Олашин, доцент, кандидат історичних наук, викладач УжНУ. Це наукове дослідження, порівнюючи з попередніми аналогічним, має ряд суттєвих переваг: тут подано короткий нарис розвитку історичного документу Ужгородського національного університету, вміщено бібліографічні статті про усіх викладачів з моменту створення вузу, подано відомості про професорсько-викладацький склад кафедр політології та філософії, коли вони входили до структури істфаку. читати далі Василь Гарагонич, заслужений учитель України, “Панорама” 22 червня 2010р. Матеріал взято із сайту “Закарпаття online”

Яндекс.Метрика