Книга-Фест 2017: 24-25 травня 2017, Совине Гніздо, Ужгород

24-25 травня 2017 року в архітектурно-історичному комплексі «Совине гніздо» пройде шоста виставка «Книга-фест-2017».

На “Книгу-фест-2017” в Ужгороді завітають гості з Києва, Луцька, Тернополя та Рівного. Передбачено презентації і творчі вечори.

Програма шостої виставки «Книга-фест» дещо відмінна від попередніх. По-перше, новим місцем проведення головних подій свята – цікавим для ужгородців та гостей міста архітектурно-історичним комплексом «Совине гніздо». По-друге, низкою художніх виставок та атракцій, що сприятимуть відкриттю нових мистецьких імен, явищ, а також дальшим розширенням географії фесту: в його рамках пройдуть урочистості, пов’язані з відзначенням ювілеїв знакових для красного письменства Закарпаття постатей, лауреатів Шевченківської премії – 95-річчя від дня народження Івана Чендея та 75-річчя з дня народження Петра Скунця.

Передбачено презентації книг і творчі вечори Володимира Лиса, Надії Гуменюк та Андрія Любки. Повний перелік письменників, видавців та графік зустрічей з ними – в детальній програмі фесту.

Вхід вільний.

Книга Фест 2017

Програма роботи виставки «Книга-Фест-2017» та акцій у рамках книжкового свята

18 травня

17:00 –

Презентація збірника «Іван Чендей у колі сучасників».

Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка, проспект Свободи, 16

20 травня

12:00 –

Презентація збірника «Іван Чендей у колі сучасників» у рідному селі письменника Дубовому

21 травня

14:00 –

Презентація збірника «Іван Чендей у колі сучасників».

Тячівська центральна районна бібліотека

15:00 –

Вечір пам’яті Петра Скунця «Як живий з живими…»

Приміщення Закарпатської організації НСПУ, площа Жупанатська, 3

24 травня

16:00 –

Відкриття виставки Емми Левадської «Літературні мотиви».

Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка, проспект Свободи, 16

17:00 –

Творчий вечір письменників з Луцька – Володимира Лиса та Надії Гуменюк. Представлення сучасної книги Волині.

Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка

19:00 –

Творча зустріч гостей книжкового свята з працівниками Ужгородського держлісгоспу на Шевченківській алеї.

с. Нижнє Солотвино Ужгородського району

25 травня

9:00-10:00 –

Реєстрація учасників виставки.

«Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

10:00-10:30 –

Урочисте відкриття книжкового свята. Вітальне слово керівників області, нагородження кращих поліграфістів.

«Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

10:30-10:40 –

Відкриття виставки творів вихованців ПАДІЮНу «Майбутній ілюстратор книги».

«Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

10:40-10:50 –

Відкриття виставки робіт молодої художниці книги Олени Бугренкової.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

11:00-11:05 –

Старт традиційної книжкової лотореї.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

11:05 –

Оголошення конкурсу від видавництва «Ліра» на краще довідкове краєзнавче видання.

Старт пункту буккросингу на стенді видавництва «Ліра».

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

11:20-18:00 –

«Стіл одного автора»: на стенді «Ліри» постійний автор видавництва Людмила Загоруйко.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

11:00-11:50 –

Унікальний «Унікум» – журнал, що відкриває світові Закарпаття. Модератор: Олександр Гаврош.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

12:00-13:00 –

Презентація нової збірки прози «Етюд з метеликом» Надії Гуменюк та роману «Діва Млинища» Володимира Лиса (м. Луцьк). Модератор: Дмитро Головенко.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

12:00-15:00 –

Видавництво «Карпати» презентує:

«Йосип Бокшай. Художник правди, Людина правди» – за участю упорядника Франциска Ерфана;

«Магія відданості рідній землі і світу. Лауреати обласної мистецької премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі 1995-2015 років» – за участю упорядника Бориса Кузьми.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

13:00-14:00 –

Презентує видавництво «TIMPANI»:

«Українське красне письменство Закарпаття» Д. М. Федаки,

«Верховина. Волівщина-Міжгірщина» І. І. Завадяка, І. М. Сенька,

«Митець з гуцульського Парижа» М. М. Дем’яна.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

14:00-15:00 –

Нові романи Дмитра Кешелі та інші родзинки від видавництва «Академія» (м. Київ). Презентує директор видавництва Василь Теремко.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

14:00-14:45 –

Презентація книги «Будителі, або Віват імператор!» Петра Ходанича – за участю автора, а також директора видавництва «Карпати» Віктора Браславця та головного редактора Бориса Кушніра.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

15:00-15:30 –

Прем’єра нової поетичної збірки «Ти» Світлани Бреславської (м. Івано-Франківськ). Модератор: Михайло Рошко.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

15:30-16:00 –

Презентація книги «Августин Волошин. Два ювілеї» (Видавництво «Карпати») – за участю упорядника, історика, доцента УжНУ Ігоря Ліхтея, директора видавництва Віктора Браславця та головного редактора Бориса Кушніра.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

16:00-17:00

«Автору про авторське право» – лекція адвоката, старшого викладача кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «УжНУ» Романа Олійника

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

16:00-17:30 –

Презентація ілюстрованої збірки оповідань і есеїв “Parasol” («Видавництво Старого Лева») в рамках однойменного соціального арт-проекту підтримки виїзних служб паліативної допомоги. За участі художників Олекси Манна, Андрія Єрмоленка, журналіста і письменника Олександра Михельсона, фотографа проекту Романа Закревського. Модератор: керівник соціального арт-проекту «Parasol» Настасія Євдокимова.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

16:00-16:30 –

Презентація роману «Мара» румунського письменника Іоана Славича, що вперше перекладений українською мовою (видавництво «Знання», м. Київ).

На стенді видавництва у виставковому залі

17:00-17:30 –

Презентація збірника «Посилення політичних репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації. 1947-1953 рр.» (видавництво «Карпати») – за участю упорядника Олексія Корсуна, директора видавництва Віктора Браславця та головного редактора Бориса Кушніра.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

17:30-18:30 –

Презентація нової збірки історій Андрія Любки «Саудаде». Модератор: Євгенія Напуда.

Зал презентацій, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2

18:00-18:30 –

Підбиття підсумків виставки «Книга-фест-2017». Нагородження видавців – призерів конкурсу книги.

Виставковий зал, «Совине гніздо», вул. Ф. Ракоці, 2.

Джерело

Степан Пап. Драми Закарпаття

На відзначення 100-літнього ювілею о. Степана Папа видавництво «Ґражда» готує видання серії його п’єс «Драми Закарпаття» за активної участі акад. Миколи Мушинки. Бо це справді небуденна річ: історія Закарпаття у всій тяглості, по-суті – п’ятнадцять століть. І то з-під пера одного автора. Не так багато аналогічних прикладів у національних літературах.

Continue reading “Степан Пап. Драми Закарпаття” »

Вже скоро: Хроники 10-го сада

Пропонуємо для ознайомлення кілька уривків з нового роману Олексія Тростянського “Хроники 10-го сада“. Книга вийде друком на початку червня. Автор пропонованої книги вирішив написати про металістів. Знаючи проблему з середини і маючи досвід роботи над повістю, на цей раз визріла ідея повноцінного роману. У нього увійшла маса історій і подій недалекого минулого. А минуле – це часточка тебе самого, це твоє життя, й те, що залишилося позаду таке ж цінне, як і те, що ще чекає попереду.

Роман зачіпає різні теми: музика, література, релігія і, навіть, політика. Знайшлося тут місце і сьогоденню – ужгородським металістам нового покоління, представникам субкультурного руху, який пройшов непростий шлях формувания й утвердження в суспільному житті.

*    *    *

Помимо убийственно шокирующей кровати, в комнате находилось много иных, не менее отталкивающих, и, как не странно, притягательных предметов. Видимо уже тогда в моей душе вспыхнул первый огонек черного мистического пламени, раз я восхищаюсь чучелами сов, банками, с заспиртованными человеческими эмбрионами, двухголовыми, с хвостами русалок, закрученными в штопор, а также змеями, жабами, тритонами и выкрашенными в яркокрасный цвет скелетами. Они таращились на меня пустыми глазницами из каждого угла комнаты. Завораживающее зрелище! Если я смотрел на них долго, мне начинало казаться, что скелеты вздрагивают, будто в них все еще бьются давно отсутствующие сердца. А на самом деле – это плясал контраст между яркокрасными костяками и синими стенами. Мебели в комнате Замрака было не много.

Два старинных шкафа, великолепно оживленных растительной резьбой. Массивный дубовый стол, нашедший свое место там, где он и должен стоять – у окна. И книжные полки. Вот их в комнате было действительно много. Замрак читал запоем. Образуя перевернутые кресты, над столом по обе стороны окна висели шесть черных полок, забитых книгами. Остальные полки, вырезанные в виде мистического знака, изображенного над шрифтом DIAMOND (работа под заказ), размещались по стенам. И почти всюду стояли козлиные черепа: и на полках, и на столе, и на подоконнике. На подоконнике и на столе они соседствовали с черными свечами, оплывшими в бронзовых канделябрах. Электричеством Замрак пользовался. Не думайте, что свечи служили единственным источником света, иначе не висела бы на потолке потрясающая, сделанная под старину люстра. В те времена такую вещь нигде нельзя было купить, кроме как за бугром. Сколько она там стоила, не знаю, но у нас бы потянула, как минимум, на пару штук. Недавно, от нечего делать, шатаясь по городу, я заглянул в магазин, где продаются люстры, лампы, светильники, фонарики и прочая светоосветительная техника. Смотрю, висит люстра очень похожая на ту, что я видел у Замрака. Глядя на нее, меня затопили давние воспоминания, и в память о тех славных деньках мне захотелось приобрести ее.

Но я не купил ее, просто такой стильной вещи должна соответствовать вся обстановка в доме. Смешно, когда у тебя мебель из девяностых, компьютер из нулевых, а люстра повторяет стиль средневековья. Ну как это все будет сочетаться? У меня, к сожалению, это все так и выглядит. Уж если браться обставлять свое логово понастоящему, то нужно позаботиться, чтобы каждая, даже самая маломальская вещица вписалась в общую концепцию всей задумки. Иначе выйдет, как у всех этих навороченных из «Козырного життя». И «Ты не поверишь», бедненькой Катюше Осадчей не о чем будет поведать на ночь глядя, нашему бедному народу.

Я поднялся с кресла, чтобы поближе познакомиться с содержанием книжных полок, так соблазнительно притягивающих меня кожаными переплетами. Читать я люблю и совсем не понимаю людей, равнодушных к книгам. Книга – это самое великое изобретение человечества. Только представьте себе, не покидая пределов этого мира, ты беспрепятственно можешь переместиться в любую точку земли. Да что там, ты можешь преодолеть время и пространство и перенестись в другую эпоху на сотни и тысячи лет назад, увидеть средневековую Норвегию, родину Одина и Торра, Бальдра и Локи, великих конунгов и непобедимых героев. Затем отправиться к берегам Нила, не того, запруженного пароходами с галдящими туристами на борту, но того священного Сикхора, когда река была еще богом и каждый житель черной земли возносил к ней свои молитвы.

А если нервы твои крепки и закалены, как дамасская сталь и ты не испытываешь страха перед неведомым, тогда путь твой лежит в город Рлайх, туда, где спит мертвый Ктулху. Если тебе повезет, и ты не потеряешь рассудок, он смилуется и укажет тебе дорогу в дивно помраченный Инсмут, она же приведет тебя на край чертового мыса в УхаНтхлей. Там ты увидишь Шоггот. И если после этого ты все еще будешь прибывать в здравой памяти, тогда глубоководные, подданные Дагона, направят тебя к звездоголовым старцам. Те же, если согласятся принять тебя, покажут свой гигантский арктический город, который ты не захочешь покинуть ни за какие сокровища мира. Лишь может быть, когда услышишь пронзительный крик – ТекелиЛи! ТекелиЛи! Ты испытаешь, до этого неведомую тоску по родному краю и устремишься всем сердцем в наш маленький городок, спящий в тени Карпат. Обо всем об этом я прочитал у Лавкрафта, и он на всю жизнь стал одним из моих любимых писателей. Люди, читайте Лавкрафта, не пожалеете. Его произведения я впервые увидел у Замрака дома. Они тогда еще были большой редкостью, как и вообще любые хорошие книги.

В Советском Союзе жанр ужасов отсутствовал в принципе. Ну, оно и понятно, какие тут ужасы, когда жизнь в Совке – это один сплошной ужас. А если говорить без стеба, то приобрести произведения Лавкрафта, Дансени, Стивена Кинга – было не реально. Их очень долгое время не печатали (коммуняки, видимо, опасались, что народ начитается Хоррора и устроит Хоррор им самим). Потом, гдето с началом горбачевской Перестройки, начали появляться первые книги мастеров ужаса. Сначала в мягких обложках на плохой бумаге по качеству чуть лучше туалетной. Оформления или не было никакого, или не соответствовало содержанию книги. И гдето только в 9293 годах, вышли первые приличные издания. Их и в руках приятно было держать и читать. Так помаленьку мы приобщались к сокровищницам мировой литературы.

Кроме книг Лавкрафта, Кинга и других мистиков на полках стояли книги (в основном венгерское издание) по магии и оккультизму.

В одном ряду с Maleus Maleficarum (кто не знал этой книги) и Daemonis Trevolium находились и другие прославленные произведения (я, разумеется, тогда еще не знал, что они прославленные). Видел бы все это книжное богатство Джонни Депп, «Девятые Врата» распахнулись бы перед ним гораздо раньше. Все книги, какие упоминает Лавкрафт в рассказе «Наследство Пибоди» представлены были тут в полном составе. Я даже начал подозревать, а не хранится ли гдето у Замрака в тайнике зловещий Некрономикон безумного Абдуллы аль Хазреда. Когда я прочитал произведения Лавкрафта, я спросил его об этом, правда, без особой надежды на правдивый ответ. На что он только засмеялся, что впрочем, вполне естественно. Кто бы признался, что обладает самой страшной и самой желанной книгой на земле. Владел ли ей Замрак, или просто отшучивался, не знаю, но то, что его знания в области магии выходили далеко за пределы обывательских фокусов – это верно точно так же, как то, что Земля круглая.

С книгой в руке я уселся в катающееся кресло и то поглядывал на Вадю, увлеченно перебирающего листы, то в книгу, оформленную гравюрами Гюстава Доре.

– Любишь Мильтона? – неожиданно обратился ко мне Замрак.

Я неловко улыбнулся. Ведь я взял книгу просто наугад и о творчестве Мильтона имел слабое представления. Замрак это понял, но виду не подал. Вот что значит интеллигентный человек.

*    *    *

Армагеддон и Десятый Сад
В истории человечества так повелось, что перед ключевыми событиями, определяющими будущее страны, или даже всего мира, непременно возникают слухи о скором конце света. Слухи эти настолько однообразны, что человечество должно было бы давно к ним привыкнуть, и выработать иммунитет против средневековой мазохистской заразы. Слухи о близком Армагеддоне возникали в 1000 году, в 1213 году, в 1666 году, появились они и в 1991 году. Все! Караул! Спасайтесь кто может! Дескать, ученые предсказали, а Кашпировский подтвердил, что в июле девяносто первого на землю упадет комета и всем нам наступит кирдык. С каждым приближающимся к катастрофе днем слухи становились все ужаснее и ужаснее. Над какимто селом выпал черный дождь, гдето видели, как с неба падали жабы, поля подверглись невиданному нашествию саранчи, из кранов текла ржавая вода, цветом похожая на кровь. Одна белиберда сменялась другой. В городе объявился мужичок, якобы видевший Моисея и Аарона. Ходили они по Проспекту и в небе чертили огненные знаки, и тому есть очевидцы. В магазинах и так шаром покати, так еще изза этих слухов народ смел с полок последнее. В очередях не протолкнуться, расхватывают все, что дают. Спички берете? Беру. Туалетную бумагу берете? Беру. Кофемолку берете? Беру. Прищепки берете? Беру. Беру, все беру. В винноводочных магазинах пыль до потолка. Мужики за чекушку беленькой пасти рвут на фашистский крест.

Интеллигенция тоже не отстает от пролетариата. Паника проела мозги пострашнее, чем кокаин. – Вы слышали, что вчера сказал Алан Чумак? А вы слышали, что сказал Глоба? Это все вранье, не слушайте вы этих гэбистских прихвостней. Что на самом деле происходит в стране, знает Джуна. На востоке люди мудры, с ней сам генсек советуется. Да пошли вы со своей Джуной знаете куда? Вот моя бабка от батюшки Олексия слыхала… Вчера – Ельцин опроверг, Кравчук предполагает… Горбачев сомневается. – И так каждую неделю. Где бы ты не находился: в транспорте, в магазине, на базаре, повсюду бал правит паника. Паника, паника, паника. Один Десятый Сад сохраняет спокойствие, нас ничем не испугаешь. Мало того, наши светлые головы озарила мысль – если завтра конец света, зачем добру пропадать под обломками. Встанем около Универсама и подождем, и если начнет трясти, заскакиваем внутрь, хватаем бухло – и в Сад. Пьяным погибать веселее.

*    *    *

Концерт в невицком

КОНЦЕРТ В НЕВИЦКОМ

Все металлисты нашего города просто изнывали от полного отсутствия рокконцертов. И вдруг долгожданная новость. В Невицком с первого по третье августа состоится дебютный концерт Ужгородской банды L.O.B. Набковские металлисты и коекто из наших хорошо знали парней из L.O.B., и услышать, как они лобают в живую было страшно интересно. Они столько времени репетировали по подвалам, писали песни – и вот грянул их звездный час.

Симонцева, Дана и Манда попрежнему приходили в Сад, пьянствовали с нами, ночевали кое с кем, из тех, у кого не возникало желание послать их ко всем чертям, но брать их с собой на концерт никто не собирался. Надо было их както отшить. Мы сговорились, если девки спросят, куда мы едем, отвечать – в Москву на SODOM. Они поверили в эту притянутую за уши байку и даже пытались нас отговорить. Переживали дуры.

На концерт ехали все кроме Зайца, Чайника и Мадяра. Заяц традиционно август проводил у бабки в Иршаве, а Мадяр и Чайник не ехали по другим причинам, мне не известным.

Любой концерт и особенно концерт в нашей стране – это не просто отрыв с друзьями под музон. Это своеобразный выход в свет. Вроде бы все тебя знают, ты всех знаешь, и, тем не менее, прийти на концерт в простенькой майке и шлепанцах, в каких ты выходишь во двор за почтой, позволить себе нельзя. Концерт – это священный праздник для любого металлиста, и каждый будет придирчиво оценивать твой прикид.

Какая на тебе майка, какая на тебе куртка. Этот ритуал соблюдается и сегодня. С годами к нему добавились еще кое какие современные понты, вроде на скольких концертах ты побывал, со сколькими музыкантами ты сфоткался, труметаллист, не труметаллист. Годы летят, все меняется, но коечто в человеческой природе остается неизменным.

Толковых маек у меня не было, а те, что имелись, износились. Искать чтото по городу не хватало ни денег, ни времени. Ситуация сложилась, как у Буратино, завтра в школу, а у полена ни азбуки, ни одежды. У Буратино был папа Карло, а у меня моя хардроковая бабушка и два метра черного дерматина. За один день бабушка сотворила настоящий шедевр. Куртка получилась отличная. Эх, как мы жили, как мы жили! Грустно и весело. Подругому при Тарабарском короле и не получалось.

Концерт должен был продлиться три дня. Мотаться в город и обратно глупо, поэтому Десятый Сад решил ночевать в Невицком и превратить эту поездку в поход. А какой может быть поход без горючего? В этот раз мы не скидывались деньгами, взяли из дома по бутылке. У кого не было, что взять, ехали порожняком, все равно не останутся трезвыми. Собрались как всегда в беседке, все разодетые, расфуфыренные, настроение на миллион рублей, погода на миллиард долларов. Приняли на дорожку и в пусть дорожку.

Железнодорожный вокзал Ужгорода еще не оделся в европейскую гуманитарку 2004 года. Ветхие тряпки семидесятых еще коекак прикрывали голые дыры, но все равно не могли скрыть общую картину нищеты. Грязные перроны, жирные не мытые годами окна, поломанные скамейки. В урне с мусором копается бабка бомжиха. Около автомата с газировкой стоит дед алкаш и пересчитывает копейки. Стакан воды облегчит мучение старого хроника, но ненадолго. До открытия вокзального буфета еще ждать целый час. Кто ты безымянный алкаш? Может тебя звать Веня, и ты едешь в Петушки? Какая разница, как тебя звать, Вениамин или Венедикт. Между нами не так много различия, если вдуматься. Может этот дед был когдато советским битником, бродягой Дхармы? Ездил по стране, искал истину, и не найдя, отыскал ее тень в вине. А сейчас он никому не нужен. Он как обессиленный долгим перелетом птеродактиль, теснимый молодыми самцами на водопое.

– Дрозд, идем, подъехала наша электричка, – позвал меня Басуха.

Я отвернулся от птеродактиля и вместе со всеми забрался в вагон. Под стук колес Десятый Сад уносился в новое приключение.

В одном вагоне с нами ехали металлисты из Чопа, они приезжали в Ужгород к своим друзьям и теперь вместе с нами ехали на концерт. Находиться с ними в одном вагоне, это было тоже самое, что сидеть в первом ряду на концерте Бенни Хилла. Обхохочешься. Чопские всю дорогу рассказывали байки о своей веселой чопской жизни, а анекдотов в их юмористических закромах хранилось больше, чем золотых слитков в федеральном банке США. Помимо вечных анекдотов о Штирлице и Чапаеве встречались и анекдоты про металлистов. Самый популярный – это анекдотец о пьяном рокере: Спрашивает его мать, – сыночек, тебе плохо, может тебе попить рассольчику? – Нет, – отвечает металлист. – Тогда может минералочки выпьешь? – Нет, не охота, поставь Depeche Mode, может выблюю.

© Олексій Тростянський, 2016
© Олексій Тростянський, Іван Тростянський,
ілюстрації, 2016

Програма заходів Книга Фест 2016

25 травня

12:00 – Акція «Літературне добросусідство» (презентація книг словацьких авторів, виданих в Закарпатті, і творів закарпатських письменників, перекладених на словацьку мову). Організатори – Закарпатська обласна організація НСПУ, Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф.Потушняк за сприяння Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді.

Ужгородська ЗОШ № 4 з поглибленим вивченням словацької мови, площа Жупанатська, 10

15:00 – Круглий стіл «Актуальні питання розвитку книговидання в Закарпатті»

Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка, проспект Свободи, 16

17:00 – Творча зустріч з почесними гостями виставки: літературознавцем, засновником і упорядником серії «Приватна колекція» Василем Габором (м.Львів), письменницею Ксенією Заставською (м. Одеса).

Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка

19:00 – Творча зустріч гостей книжкового свята з працівниками Ужгородського держлісгоспу на Шевченківської алеї.

с.Нижнє Солотвино Ужгородського району

26 травня

9: 00-10: 00 – Реєстрація учасників виставки.

Галерея «Ужгород»

10: 00-10: 30 – Урочисте відкриття книжкового свята. Вітальне слово керівників області, нагородження кращих поліграфістів

10:30 – Старт акції з комплектування бібліотечки для воїнів АТО

Біля входу в галерею «Ужгород»

10: 30-11 00 – Відкриття виставки творів студентів Закарпатської академії мистецтв «Молодий художник книжкового дизайну».

Організатор: кафедра дизайну Закарпатської академії мистецтв.

Читальний зал Закарпатської ОУНБ ім. Ф.Потушняк.

11: 00-11: 30 – Презентація книги Ю.М. Фатули «Полеглих ми так і не поховали», ЗАТ «Патент».

На стенді видавництва

11: 0-12: 00 – Презентація роману Міксата «Парасолька Святого Петра» (переклад з угорської), видавництво «Знання», Закарпатська філія.

На стенді видавництва.

12.00-13.00 – Зустріч з директором видавництва «Академія» (м.Київ) Василем Теремком і закарпатським письменником Дмитром Кешелею, роман якого – «Родаки» – вийшов в цьому видавництві.

Центр «Вікно в Америку», 1 поверх Закарпатської ОУНБ

Презентації книг видавництва «Карпати»

На стенді видавництва

12:00-12: 30 – Презентація книги Володимира Ладижца «Ой, болить у мене зуб …» за участю упорядника Бориса Кушніра, Олеся Ладижца і директора видавництва «Карпати» Віктора Браславця.

12: 30-13: 00 – Презентація книги Михайла Фатули «З відстані часу …» за участю автора та головного редактора видавництва «Карпати» Бориса Кушніра.

13:00-14:00 – Презентація книги «Василь Свида. Нетлінне »за участю укладачів Ярослава Свиди, Бориса Кушніра і директора видавництва« Карпати »Віктора Браславця.

14:00-15:00 – Презентація книжки Олексія Лугового «Пернаті самоцвіти Ужгорода» за участю автора, Людвіга Потіша та директора видавництва «Карпати» Віктора Браславця.

15:00-16:40 – Презентація книг видавництва «Гражда»: «Орієнтири спротиву» І. Загребельного, «Народні перекази Закарпаття» Р. Офіцинського, «Записки закарпатського сексота» Ю. Балеги.

На стенді видавництва

17:00 – Підбиття підсумків виставки «Книга-фест 2016». Нагородження видавців-призерів конкурсу книги.

Галерея «Ужгород»

*    *    *

УЧАСНИКИ ВИСТАВКИ

  1. «Видавництво Олександри Гаркуші»,
  2. МПП «Гражда»,
  3. ПрАТ «Видавництво «Закарпаття»,
  4. Видавництво «Знання» (Закарпатська філія),
  5. ТОВ Інформаційно-видавниче агентство «ІВА»,
  6. Всеукраїнське державне ордена Дружби народів Видавництво «Карпати»,
  7. Видавництво «Карпатська вежа»,
  8. ТОВ «Поліграфцентр« Ліра»,
  9. ТДВ «Патент»,
  10. Видавництво «TIMPANI»,
  11. Видавництво «КП «Ужгородська міська друкарня»,

Гості ВИСТАВКИ:

  • Видавництво «Академія»,
  • Видавництво «Апріорі»,

ЖУРІ книжкового КОНКУРСУ:

1. Офіцинський Роман Андрійович, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України УжНУ

2. Олашин Микола Васильович – історик, доцент кафедри нової та новітньої історії та історіографії УжНУ

3. Густі Василь Петрович – голова Закарпатської організації НСПУ

4. Пономаренко Надія Степанівна – викладач Закарпатської академії мистецтв, заслужений художник України

5. Приймич Михайло Васильович – кандидат мистецтвознавства, викладач Закарпатської академії мистецтв

6. Федака Дмитро Михайлович – літературознавець, ветеран видавничої справи

7. Русин Валерія Іванівна – вчений секретар Закарпатського краєзнавчого музею

8. Долгош-Собко Дарина Іванівна – художниця, кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв

9. Яцишин Людмила Кирилівна – ветеран видавничої справи

НОМІНАЦІЇ:

1. Літературно-художнє видання:

– проза,

– поезія.

2. Наукове видання.

3. Навчальне видання.

4. Видання публіцистики.

5. Образотворче видання.

6. Видання з мистецтвознавства.

7. Видання для дітей.

8. «Життєдайне минуле»

9. Туризм і рекреація.

10. Книжка – симпатія відвідувачів виставки.

11. Краща книжка закарпатського автора або книжка про Закарпаття, видана за межами області.

12. «Фест-книга» (гран-прі).

13. Переможець конкурсу «Майбутній ілюстратор книги».

*

Джерело: Закарпаття онлайн

Олекса Мишанич: Русини: політика, історія, культура

Олекса Мишанич. Русини: політика, історія, культура. – Ужгород: Ґражда, 2012. – 352 с. Ціна: 40 грн.

У видавництві «Ґражда» побачила світ книга вибраних праць Олекси Мишанича.

Олекса Васильович Мишанич (1 квітня 1933 – 1 січня 2004) – уродженець Закарпаття, вчений зі світовим іменем.

Пропоноване видання містить ті праці кінця XX – початку XXI ст., з якими О. Мишанич виступив в оборону українського Закарпаття, його історії, мови, культури, літератури від політичного русинства і його платних агентів.

У періодичній пресі він надрукував десятки статей, виступив на численних наукових конференціях, відстоюючи загальноукраїнський контекст Закарпаття. Його послідовна боротьба з недругами незалежної України дала добрі наслідки, на науковому рівні розвінчала ідейні основи закарпатського автономізму й політичного сепаратизму.

На підставі першоджерел О. Мишанич простежив історичний шлях закарпатців від підкарпатських русинів до закарпатських українців, обґрунтував їхнє місце і роль у незалежній Українській державі.

Continue reading “Олекса Мишанич: Русини: політика, історія, культура” »