Бряник Василь. Відгомін зболеної душі: Спогади, роздуми

Василь БряникНа Закарпатті офіційно нараховувалось 15 тисяч політичних в’язнів та репресованих радянськими енкавеесниками. Із них живими залишилося трохи більше сотні. Одним із тих, кому довелося пройти через справжнє пекло сталінських концтаборів, є нинішній голова Міжгірської районної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Василь Бряник.

За сфальсифікованим звинуваченням в антирадянській діяльності йому присудили 10 років концтаборів. Спогади і роздуми Василя Бряника відкриває перед читачем пропоноване видання.

Continue reading “Бряник Василь. Відгомін зболеної душі: Спогади, роздуми” »

Іван Кочанський: Вигнання з рідного краю – спогади лемка з Мушинки

Іван Кочанський: Вигнання з рідного краю Іван Кочанський (1934-2013) з лемківського села Мушинка на польсько-словацькому пограниччі, десятилітнім разом зі своїми батьками та 80 тисячами одноплемінників у 1945 році був депортований у Радянську Україну. Після понад двох місяців скорботного шляху у вагонах для худоби, без будь-яких санітарних та соціальних умов, у голоді й спразі мушинчан завезли в Донецьку область і поселили в колгоспному телятнику села Бардіївка.

Continue reading “Іван Кочанський: Вигнання з рідного краю – спогади лемка з Мушинки” »

Надія Ференц: До 100-річчя з дня народження Зінаїди Пономарьової

Зінаїда Пономарьова

Зінаїда Пономарьова

Історія людства – це історія його вчителів. Змінювалися епохи, відходили у минуле старі професії, з’являлися нові, досі невідомі, модерні, та завжди зоставалася і переходила до нових поколінь прадавня і воістину священна професія – Учитель.

Continue reading “Надія Ференц: До 100-річчя з дня народження Зінаїди Пономарьової” »

Оксана Гаврош: У пошуках часу Габріеля Булеци

Кілька думок після ювілею…

Сьогодні жодний закарпатський вернісаж не обходиться без робіт ужгородського художника Габріеля Булеци. Його поява – мистецьке явище, яке провокує глядача до пошуку відповідей на вічні запитання людства – хто ми? звідки ми? куди йдемо? Автор уникає епатажу – найшвидшого шляху до глядацької уваги.

Continue reading “Оксана Гаврош: У пошуках часу Габріеля Булеци” »